ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

Безвізовий режим між Україною та ЄС набрав чинності

З 11 червня між Україною та Європейським Союзом запрацював безвізовий режим. Відтепер за наявності закордонного біометричного паспорта громадяни мають право на короткострокове відвідування країн ЄС (окрім Великобританії та Ірландії), а також Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії без віз. Заданими Державної фіскальної служби України за першу добу дії безвізу пасажиропотік до країн ЄС зріс на 7%. В цілому за перші 4 дні безвізового режиму (станом на 6 ранку 15 червня) кордон перетнуло майже 260 тис. людей, в тому числі більше 51 тис. із біометричними паспортами (із них 6380 без віз).

Нагадаємо, що в перший день безвізового режиму, за підтримки проекту «Громадська синергія», до Польщі вирушив символічний «перший безвізовий поїзд» із українськими експертами, журналістами та митцями, які тривалий час боролись за лібералізацію візового режиму з ЄС.

Нідерланди ратифікували Угоду про асоціацію

14 червня в Нідерландах опублікували закон щодо ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС. Відтепер ці ратифікаційні грамоти мають передати до Брюсселя, де відбудеться ратифікація Угоди Європейським Співтовариством з атомної енергії (Євроатом). Надалі Угода буде затверджена Радою ЄС. Очікується, що це відбудеться до проведення саміту Україна-ЄС, запланованого на 12-13 липня в Києві. Угода вступить в силу в перший день другого місяця після дати здачі на зберігання останньої ратифікаційної грамоти або документа про затвердження.

ЄС погодили додаткові торговельні квоти для України

 За повідомленням УНІАН, 13 червня, під час тріалогу між Європейською комісією, Європарламентом та Радою ЄС були погоджені додаткові торговельні преференції для України. Незважаючи на те, що Європарламент попередньо пропонував виключити із них пшеницю, томати та сечовину, в узгодженому документі сторони досягли компромісу про зменшення квот на томати та пшеницю, а сечовину із пропозицій виключили. Таким чином, квоти на мед встановлені – 2,5 тис. тонн (попередня пропозиція ЄК– 3 тис. тонн), оброблені томати – 3 тис. тонн (попередня пропозиція ЄК – 5 тис. тонн), пшениця – 65 тис. тонн (попередня пропозиція ЄК – 100 тис. тонн), кукурудза – 625 тис. тонн (попередня пропозиція ЄК – 650 тис. тонн), ячмінь – 325 тис. тонн (попередня пропозиція ЄК – 350 тис. тонн).  В Європейському Союзі планують затвердити нові торговельні преференції для України до кінця червня, щоб встигнути до саміту Україна-ЄС, який запланований у Києві на 12-13 липня. Втім, наразі існує загроза, що рішення буде загальмоване. Зокрема, через конфлікт, який виник між Україною та ЄС після прийняття ВР України  законопроекту №6382, який продовжує на два роки дію збільшеного мита (30 євро за тонну) на експорт металобрухту.

ЄС запустив в Україні нову Антикорупційну ініціативу

1 червня Європейський Союз запустив в Україні Антикорупційну ініціативу ЄС (EUACI). Бюджет трирічної ініціативи складатиме 15,84 млн. євро. Її впровадженням займатиметься Данська агенція з міжнародного розвитку (DANIDA). Ініціатива включає три елементи:

• Перший – посилюватиме новостворені антикорупційні органи у проведенні розслідувань та покарань винних.
• Другий – передбачає створення консультаційної ради міжнародних експертів, яка консультуватиме Комітет Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції щодо аналізу антикорупційного законодавства та моніторингу впровадження реформ.
• Третій – спрямований на залучення громадянського суспільства та мас-медіа до антикорупційної діяльності, зокрема в регіонах, через виділення грантів.

Між Україною та Республікою Білорусь впровадили інтегроване управління кордонами

1 червня у Житомирі розпочав роботу перший спільний контактний пункт «Житомир – Пінськ».  Він створений в рамках прикордонного співробітництва України та Республіки Білорусь. Пункт є одним з основних елементів системи інтегрованого управління кордонами, спрямованої на підвищення ефективності охорони кордонів та протидії транснаціональним загрозам. Він сприятиме обміну інформацією між прикордонниками та дозволятиме точково реагувати на виникаючі загрози. Інтегроване управління кордонами є флагманською ініціативою Східного Партнерства, спрямованою на забезпечення безпеки на кордонах та регіоні.

В ЄС домовились про санкції щодо Криму

6 червня посли країн ЄС погодили продовжити на рік санкції у зв’язку з анексією Криму. Голосування в Раді ЄС з цього питання відбудеться 19 червня.  Дія нинішніх санкцій щодо Криму закінчується 23 червня. Санкції передбачають заборону підприємницької діяльності на півострові. Додатково про санкції ЄС щодо Криму та осіб причетних до дестабілізації України  тут.

 

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ЄС

Європейський Союз шукає нових партнерів у кліматичній політиці

Європейський Союз продовжуватиме дотримуватись Паризької кліматичної угоди, незважаючи на те, що США повідомили про вихід з неї. Німеччина, Франція та Італія прийняли спільну заяву, якою попередили, що перегляд Паризької угоди на умовах Сполучених Штатів є неможливим. Зважаючи на втрату важливого партнера у кліматичній політиці, ЄС намагається посилити цей напрям політики співпрацею з іншими партнерами. Так, 1 червня ЄС та Африканський Союз випустили спільне комюніке, в якому підтвердили свою прихильність до повного виконання Паризької угоди. В той же час, 2 червня на саміті ЄС-Китай сторони підтвердили свою відданість Паризькій кліматичній угоді, але не змогли підписати спільний документ про посилення зусиль з реалізації Угоди через розходження в питаннях економіки. Зокрема, ЄС відмовився надати Китаю статус ринкової економіки у Світовій організації торгівлі (СОТ).

Єврокомісія порушила санкційну процедуру проти країн, що не приймають мігрантів

Європейська комісія розпочала процедуру притягнення до відповідальності Польщі, Угорщини та Чехії через відмову цих країн приймати мігрантів з Італії та Греції. Наразі до країн направлено офіційного листа-повідомлення, яким їх зобов’язали викласти впродовж місяця свою позицію щодо невиконання квот з переселення мігрантів.  Якщо сторони не нададуть відповідь або їх відповідь не влаштує Єврокомісію, вона може направити до країн-членів обґрунтований висновок. Якщо висновки ЄК не будуть виконані, справа порушників може бути передана до Суду ЄС. Польща, Угорщина та Чехія обґрунтовують свою відмову від співпраці занепокоєнням щодо безпеки, національної ідентичності та суверенітету.  В свою чергу, Угорщина та Словаччина в травні подали позов до Європейського суду щодо квот на прийняття мігрантів та біженців.

Рада ЄС зняла бар’єри для он-лайн послуг в Євросоюзі

8 червня Рада ЄС прийняла нові правила, які дозволяють споживачам отримати в інших країнах ЄС доступ до он-лайн послуг без додаткової плати, якщо вони вже були сплачені в державі резидента. Втім провайдери не будуть зобов’язані надавати таку ж якість послуг в інших країнах ЄС, як в рідній країні користувача. Очікується, що ініціатива посилить конкурентоздатність за рахунок заохочення інновацій в он-лайн сервіси та залучення більшого числа користувачів. Нові правила є частиною запровадження Єдиного цифрового ринки в ЄС, що має зняти бар’єри в он-лайн середовищі. Це один з десяти головних пріоритетів Єврокомісії на 2015-2019 роки.

Єврокомісія надасть підтримку громадському сектору на моніторинг торгових Угод

Європейська комісія прийняла в рамках Інструменту Партнерства Щорічну програму дій на 2017 рік. Вона передбачає впровадження міжнародної політики ЄС через посилення співпраці з ключовими партнерами. Зокрема, програмою виділяється 3 млн. євро в 2017 році задля більшого залучення громадянського суспільства до імплементації торговельних угод Європейського Союзу. Очікується, що розширена участь громадськості у процесі розробки політики, сприятиме підвищенню прозорості та підзвітності в імплементації торговельних Угод. Серед інших напрямків Щорічної програми дій: енергетика, клімат, біорізноманіття та зелена дипломатія, відповідальний бізнес, міграція та мобільність, підвищення авторитету ЄС через публічну та культурну дипломатію.

В ЄС досягли успіхів у боротьбі з мовою ненависті в інтернеті

1 червня Єврокомісія оприлюднила звіт про результати боротьби із мовою ненависті в інтернеті. Зазначається, що за півроку вдалося досягти певних успіхів у цьому напрямку, хоча залишаються невирішені проблеми:

• У 59% випадків IT-компанії видаляли контент, що містив мову ненависті, якщо надходив такий запит.
• Кількість розглянутих компаніями повідомлень про порушення впродовж 24 годин збільшилась з 40% до 51%. Втім, Facebook наразі є єдиною компанією, яка повністю досягла мети перегляду більшості повідомлень за 24 години.
• Компанії стали краще обробляти запити про порушення,  які надходять від громадськості та компаній. Втім, реакція IT-компаній на повідомлення від громадськості є меншою, ніж від компаній.
• Facebook налагодив систематичну відповідь усім користувачам на їх запит про можливі порушення щодо мови ненависті у публікаціях. Втім, така практика ще не є сталою в усіх IT-компаніях.

В 2016 році Єврокомісія, Facebook, Twitter, YouTube та Microsoft узгодили Кодекс поведінки, який включав ряд обов’язків щодо боротьби з незаконним розповсюдженням ворожнечі в Європейському інтернет-просторі.

В ЄС скасовують роумінг та ведуть переговори про його скасування для України

З 15 червня в 28 країнах-членах ЄС, а також Ісландії, Норвегії та Ліхтенштейні буде скасовано плату за роумінг (дзвінки, СМС та мобільний інтернет). Рішення про зняття роумінгу певний час блокувались операторами туристичних країн – Італії та Іспанії. Очікується, що рішення може відкрити ринки ЄС для малих та віртуальних операторів зв’язку. Наразі між ЄС та країнами Східного Партнерства ведуться переговори про скасування роумінгу для України, Білорусі, Молдови, Вірменії, Азербайджану та Грузії. Це питання, скоріш за все, обговорюватиметься й на саміті Східного Партнерства в листопаді. Однак скасування роумінгу може бути завершене не раніше 2020 року.  Детальніше про роумінг в ЄС та нові правила у мемо Єврокомісії.

В ЄС узгодили, чим буде займатися Європейський прокурор

8 червня Міністри юстиції ЄС узгодили законодавчі деталі про діяльність та роль нового Офісу Європейського публічного прокурора (EPPO). Він матиме право проводити розслідування та вести переслідування злочинів, пов’язаних із шахрайством з фондами ЄС, транскордонними податками, податками з продажу та транскордонною корупцією. Щороку держави-члени ЄС втрачають щонайменше 50 млрд. євро доходу від податку на ПДВ через шахрайські схеми, організовані транскордонними злочинними угрупуваннями. За інформацією DW, країни ЄС не можуть вирішити цю проблему, бо діяльність їх органів обмежена власним кордонами, а інститути ЄС (Бюро Європейської комісії з боротьби проти махінацій, Євроюст та Європол) не мають мандату на проведення кримінального розслідування.

Наразі, приєднуватися до цієї ініціативи відмовились Великобританія, Данія, Угорщина, Ірландія, Мальта, Нідерланди, Польща та Швеція, які вважають, що Європейський прокурор надто втручатиметься в їх систему правосуддя. Детальніше про прокурора тут.

 

ОБОРОННА ПОЛІТИКА ЄС

Європейська комісія напрацювали варіанти майбутньої оборонної політики

Європейська комісія опублікувала аналітичний документ про розвиток Європейської оборони до 2025 року. Він передбачає 3 сценарії:

 – Співробітництво в області безпеки і оборони. Країни ЄС частіше співпрацюватимуть в оборонній сфері, але прийматимуть рішення про участь в оборонних проектах на власний розсуд в кожному окремому випадку. ЄС буде виключно доповнювати національні зусилля, а його участь в складних військових операціях залишиться обмеженою. Співробітництво ЄС та НАТО залишиться на  сьогоднішньому рівні.

– Спільна безпека та оборона.  Країни-члени об’єднають окремі фінансові та оперативні можливості для посилення оборонної політики. ЄС буде більше залучений до оборони її членів як всередині країни, так і за її межами (кіберзахист, захист кордонів, боротьба з тероризмом, енергетична безпека, космос та ін.).ЄС та НАТО посилять співробітництво та координуватимуть свою діяльність з усіх питань.

– Спільна оборона та безпека. Передбачає створення спільної оборонної політики Союзу та певний рівень інтеграції оборонних сил держав-членів. Спільна безпека будуватиметься на 42 статті Договору про ЄС. Вона передбачає, що в разі нападу на країну ЄС інші мають надати їй допомогу усіма можливими для них засобами.  Згідно цього сценарію оборона Європи стане взаємодоповнюючим обов’язком ЄС і НАТО. ЄС зможе проводити високопрофесійні операції в області безпеки і оборони за рахунок інтеграції оборонних сил країн-членів.

Європейський Союз запускає Європейський оборонний фонд

7 червня Єврокомісія повідомила про початок запуску Європейського оборонного фонду. Його мета – краще використання фінансів у сфері оборони та уникнення дублювання витрат. Очікується, що після 2020 року Фонд складатиме 5,5 млрд. євро. Він фінансуватиме два напрямки: дослідження, розробки та закупівлі. Перший вже частково реалізується через бюджет ЄС. В подальшому на цей напрямок планується виділяти до 90 млн. євро до 2020 року та 500 мільйонів євро після 2020 року. На розробку та закупівлю оборонних технологій та озброєнь у 2019 та 2020 роках в цілому буде виділено 500 млн. євро. Після 2020 року фінансування цього напрямку має збільшитись до 5 млрд. євро.

У майбутньому фонд може стати частиною Спільної оборонної та безпекової політики ЄС.

Створення оборонного фонду обумовлено декількома причинами: загроза з боку Росії, нестабільність на Середньому Сході, неоднозначна позиція Президента США Дональда Трампа щодо НАТО та Брекзит.(Джерело).

В ЄС визначили, як зроблять інші країни більш стійкими до конфліктів та загроз

Європейський Союз представив нову стратегію з підвищення стійкості. Вона спрямована на перехід від стримування криз до більш структурованого та довгострокового підходу, що передбачає прогнозування, попередження та забезпечення готовності до них. Стратегія працюватиме за трьома взаємодоповнюючими напрямками:

– Розширення підтримки задля стійкості країн-партнерів. ЄС надаватиме країнам політичну та гуманітарну підтримку. Передбачається пом’якшення або запобігання в інших країнах конфліктам за допомогою діалогу та залучення усіх зацікавлених сторін до політичного процесу. Враховуватиметься позитивний вклад мігрантів в забезпечення стійкого розвитку.

– Політичний діалог та двосторонні ініціативи. ЄС надаватиме свій досвід іншим країнам у вирішенні складних проблем внутрішньої політики та підвищення стійкості.

 – Стійкість та безпека Союзу. Внутрішні та зовнішні безпекові виміри ЄС мають бути тісно інтегровані. Це допоможе надати відповідь таким загрозам, як кібербезпека,  безпека критичної інфраструктури, тероризм та екстремізм. Також ЄС має протидіяти дезінформації та розвивати співробітництво із НАТО та ОБСЄ.

В ЄС опублікували рішення про створення Центру військового планування та управління

В Офіційному журналі ЄС опублікували рішення про створення Центру військового планування та управління (MPCC) при військовому штабі ЄС. Центр візьме на себе командування військовими місіями ЄС з не бойовим мандатом.  Наразі це Тренувальні місії ЄС в Сомалі, Центральноафриканській Республіці та Малі. Центр військового планування та управління буде статичною структурою командування і контролю стратегічного військового рівня, що функціонує поза зоною дій та відповідає за операційне планування та управління  вйськовими місіями із не бойовим мандатом. MPCC має поліпшити структуру кризового управління Європейського Союзу. Центр працюватиме під політичним контролем і стратегічним керівництвом Комітету ЄС з питань політики та безпеки (Political and security committee).