Четверте засідання, Брюссель, 18 травня 2017 року

СПІЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ

Платформа громадянського суспільства Україна – ЄС (ПГС) – один з органів, створених відповідно доУгоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

ПГС є майданчиком, в рамках якого організації громадянського суспільства обох сторін здійснюють моніторинг реалізації Угоди з точки зору громадянського суспільства, а також виробляють рекомендації відповідним органам.

До складу ПГС входять 30 членів, по п’ятнадцять з кожної сторони, які представляють громадянське суспільство України та Європейський соціально-економічний комітет (ЄСЕК). На четвертому засіданні ПГС співголовували Зоряна Міщук, залучений експерт ВЕГО “МАМА-86”, та Альфредас Йонушка, член ЄСЕК, генеральний директор Торгово-промислової та ремісничої палати Шяуляю.

У четвертому засіданні ПГС взяли участь Адріано Мартінс, заступник керівника Управління двосторонніх відносин Східного Партнерства Європейської служби зовнішньої дії, Олександр Ірхін, заступник Представника України при ЄС, та Гевін Еванс, Радник голови Групи з підтримки України.

Члени ПГС обговорили прогрес в імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також розглянули та схвалили доповіді щодо питань охорони довкілля в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, а також першого року застосування ПВЗВТ. Також попередньо обговорені питання свободи медіа.

1. Щодо реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, члени ПГС:

1.1 вітають непрості реформи, які Україна здійснює для імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та закликають до їх рішучого та послідовного продовження, зокрема в таких сферах суспільного інтересу, як судова реформа, боротьба з корупцією, децентралізація, енергоефективність, громадське здоров’я та інші;

1.2 підкреслюють, що боротьба з корупцією залишається одним з ключових викликів у процесі реформ в Україні, і, вітаючи повне функціонування Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, закликає уряд України продовжити забезпечувати дотримання антикорупційного законодавства, а також прозоре і незалежне призначення суддів;

1.3 звертають увагу на важливість розбудови інституційної спроможності для здійснення реформ в рамках Угоди про асоціацію, зокрема, шляхом здійснення реформи державного управління та створення ефективного механізму залучення зацікавлених сторін на всіх етапах процесу розробки політики;

1.4 стурбовані нещодавніми змінами в законодавство про електронне декларування, що зобов’язує експертів громадянського суспільства, які займаються боротьбою з корупцією, декларувати свої статки, оскільки вони не досягають основної антикорупційної мети – зосередження на випадках реальної корупції;

1.5 вітають підтримку нижньою палатою парламенту Нідерландів законодавчої пропозиції щодо ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також закликають Сенат Нідерландів якомога швидше завершити процес ратифікації;

1.6 вітають схвалення Радою ЄС пропозиції Європейської комісії щодо надання режиму безвізових подорожей на період до 90 днів для громадян України, які мають біометричні паспорти, та із нетерпінням чекають на можливості для зближення суспільств, що відкриє цей режим;

1.7 висловлюють свою беззаперечну підтримку суверенітету та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів та засуджують російську агресію, в результаті якої було незаконно анексовано Крим, окуповано частину Донецької та Луганської областей, що призвело до численних людських втрат. ПГС закликає держави-члени ЄС відстоювати, усіма необхідними політичними та економічними засобами, відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, встановлення миру та вирішення гуманітарних проблем жителів даних та суміжних територій;

1.8 висловлюють глибоку занепокоєність у зв’язку із загостренням російської агресії на Донбасі, що спостерігається з кінця січня 2017 року, і закликають Європейський Союз до подальшої єдності в чиненні тиску на Російську Федерацію для досягнення припинення вогню, виведення важкої зброї, звільнення заручників і забезпечення повного і безперешкодного доступу спостерігачів ОБСЄ до окупованих територіях;

1.9 закликають Європейський Союз посилити тиск на Російську Федерацію для припинення політичних переслідувань і звільнення українських громадян, утримуваних в якості політичних в’язнів на території Росії та окупованого Криму, а до того часу – для забезпечення дотримання їх прав і свобод, зокрема, гуманного поводження і свободи від катувань, медичної допомоги, контактів з родичами, право на ефективний правовий захист та право на справедливий суд;

1.10 підкреслюють значну увагу українського суспільства до реформ законодавства про працю та щодо соціального захисту, які йдуть за прийняттям нового трудового кодексу, змінами пенсійного законодавства, реформою громадського здоров’я і розробкою нових систем оплати праці внаслідок реформи мінімальної заробітної плати з початку 2017 роки. Ці ґрунтовні зміни потребують змістовного соціального діалогу між соціальними партнерами з метою забезпечення розвитку економіки та соціальної залученості під час ґрунтовних реформ, а також компенсаційних заходів для найбільш вразливих груп населення.

2. Щодо питань охорони довкілля в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, члени ПГС:

2.1 відзначають той факт, що Угода про асоціацію є потужним стимулом для реформування екологічної політики і права в Україні на сучасних засадах, забезпечення їх інтегрованого характеру та підвищення ефективності; водночас зазначають, що однією з причин незначного прогресу в імплементації екологічної складової Угоди про асоціацію залишається низька пріоритетність питань довкілля, сталого використання природних ресурсів та встановленні відповідальності за порушення екологічного законодавства в порядку денному Уряду та Парламенту;

2.2 закликають Уряд України пришвидшити процес оновлення Стратегії національної екологічної політики до 2020 року з метою прискорення екологічних реформ у різних секторах та визначення довготермінових стратегічних пріоритетів, а також затвердження Національного плану дій щодо її виконання на відповідний період;

2.3 висловлюють стурбованість щодо відсутності в Україні законодавства для використання таких важливих інструментів екологічної політики як оцінка впливу на довкілля та стратегічна екологічна оцінка, які ЄС розглядає як основні законотворчі пріоритети; закликають Уряд та Парламент України терміново прийняти необхідні закони та підзаконні нормативно-правові акти для ефективного функціонування систем впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки;

2.4 наголошують на важливості подолання інституційних викликів та посиленні інституційної спроможності для належної реалізації екологічної складової Угоди про асоціацію, зокрема, через належну експертизу на відповідність праву ЄС нормативно-правових актів, що приймаються; запрошують відповідні інституції ЄС розглянути більш широкий інструментарій для впливу на реформи в Україні в цьому секторі, зокрема, просвітницькі, науково-технічні та економічні важелі, щоб спонукати реформи і краще запобігати блокування процесу реформ через корисливі інтереси чи застарілі практики;

2.5 вітають прогрес в імплементації зобов’язань України у сфері управління водними ресурсами, зокрема, прийняття Закону України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом;

2.6 підтримують останні тенденції в імплементації екологічної складової Угоди, коли спочатку розробляються та затверджуються стратегічні документи, а тоді на їх основі – закони та підзаконні нормативні акти, як от у сфері поводження з відходами, управління морським середовище, зміні клімату;

2.7 погоджуються, що адаптація законодавства України до стандартів ЄС відіграє важливу роль в процесі реформування екологічної сфери, проте належну увагу слід приділяти також й імплементації інших статей Угоди, зокрема Глави 6 щодо стратегічного планування та секторальних стратегій, положень щодо виконання міжнародних екологічних конвенцій, питань сталого розвитку, вироблення адаптованих до регіональних умов екологічних стандартів та національних критеріїв екологічного маркування продукції за вимогами Глави 13 для переходу на «зелені» державні закупівлі в контексті зони вільної торгівлі;

2.8 наголошують на необхідності приділити більше уваги регіональному контексту імплементації Угоди в частині питань охорони довкілля; спонукають владу України до покращення інформування про виклики і переваги імплементації європейського законодавства, збільшення видимості у суспільстві і підвищення обізнаності про прямі переваги для громадян і місцевих громад, а також залучення органів місцевої влади до вироблення політики і критеріїв сталого розвитку за достовірними даними, та крім того, до забезпечення залученості національного громадянського суспільства і створення передумов для структурованого і всеосяжного діалогу;

2.9 визнають, що зелені робочі місця займають центральне місце для сталого розвитку та реагування на виклики охорони навколишнього середовища, економічного розвитку та соціальної інтеграції, та відзначають, що Україна повинна працювати для забезпечення справедливого переходу до сталої зеленої економіки, створення якісних робочих місць і посилення «зелених» навичок. Зусилля уряду, організацій працівників і роботодавців, та інших організацій громадянського суспільства зі сприяння «екологізації» підприємств, практик на робочих місцях і ринку праці в цілому сприяють створенню гідних робочих місць, підвищенню ефективності використання ресурсів і побудові низьковуглецевого стійкого суспільства. Тому члени ПГС закликають Уряд України зробити пріоритетом інвестиційну політику, спрямовану на підтримку сталої інфраструктури і промислового відновлення, інновацій, досліджень і розробок, низьковуглецевих технологій і підвищення ефективності використання ресурсів.

3. Щодо першого року застосування ПВЗВТ, члени ПГС:

3.1 підкреслюють, що відповідні органи влади України та ЄС повинні уважно відслідковувати імплементацію ПВЗВТ і здійснювати оцінку впливу на двосторонню торгівлю та інвестиції, а також на пов’язані з Угодою трудові й екологічні питання. Ця оцінка також має бути використана в якості частини аналізу Україною та ЄС потенційного оновлення окремих аспектів ПВЗВТ після закінчення початкового 5-річного періоду виконання Угоди;

3.2 закликають відповідні структури, створені в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС та ПВЗВТ, невідкладно розглянути питання стосовно запровадженої Україною заборони експорту деревини і всі занепокоєння, пов’язані із забезпеченням сталості лісогосподарського сектора, а також усі питання, пов’язані з імплементацією трудових стандартів в Україні, зокрема в частині діяльності інспекцій праці;

3.3 зазначають, що мають бути вирішені усі неврегульовані інституційні та/чи структурні питання, які перешкоджають повній імплементації ПВЗВТ та главі про торгівлю та сталий розвиток; зокрема, закликають до невідкладного формування Дорадчої групи з питань сталого розвитку, як передбачено ст. 299 глави 13 Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС, з широким представництвом організацій роботодавців та профспілок, неурядових організацій та інших заінтересованих сторін для забезпечення постійного, послідовного та своєчасного діалогу, що охоплює аспекти сталого розвитку торговельних відносин між Україною та ЄС;

3.4 вітають впровадження стратегічного підходу до розробки секторальних політик, пов’язаних з імплементацією ПВЗВТ; при цьому виражають занепокоєння тим, що процеси реалізації прийнятих Стратегії СФЗ і Стратегії технічного регулювання на період до 2020 року проходять із затримкою на стадіях розробки та прийняття нормативно-правових актів, без належного врахування потреб і можливостей учасників ринку;

3.5 вважають позитивним прикладом формування Експортної стратегії, що супроводжується процесами громадського обговорення і базується на принципах належного вироблення державної політики, хоча ще потребує уваги до спрощення процедур торгівлі та узгодження митних процедур з процесами регуляторної політики за нетарифними заходами, ефективного використання фондів бюджетної та міжнародної підтримки для подальшого розвитку експортної спроможності МСП та повного використання торгових квот;

3.6 наголошують на необхідності приділити більше уваги МСП, зокрема, у зв’язку з поточною розробкою проекту Стратегії розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року. Розвиток МСП потребує підтримки урядових та європейських структур для проведення комплексної оцінки відповідності діяльності бізнесу європейським стандартам і ринковим умовам, підкріпленої галузевими та регіональними планами модернізації й необхідними для цього інвестиціями, а також використання сучасних інструментів комунікації для забезпечення позитивного сприйняття змін та усвідомлення перспектив економічними суб’єктами, суспільством в цілому. Стратегія МСП потребує доопрацювання та більш прозорого діалогу із заінтересованими сторонами, і включення положень щодо імплементації Розділу IV Угоди;

3.7 підкреслюють, що доступ до європейського ринку на засадах законодавства ЄС є центральним завданням імплементації ПВЗВТ. Запровадження сучасних міжнародних стандартів має відбуватися шляхом розроблення документів зразка «Білої книги» ЄС з харчової безпеки, а також «зелених» книг за основними галузями промислової діяльності;

3.8 наголошують на важливості якісного науково-аналітичного обґрунтування реформ при імплементації ПВЗВТ, яке має опиратися на знання національної специфіки та процесів вироблення політики на принципах належного урядування; закликають українських та європейських експертів об’єднати зусилля для створення технічних робочих груп та започаткування консультацій з технічними комітетами, у т.ч. із Підкомітетом з управління санітарними та фітосанітарними заходами, створеному у відповідності до Глави 4 Розділу IV Угоди;

4. Щодо свободи медіа, члени ПГС:

4.1 вітають значні поліпшення в медіа-середовищі України за час, що пройшов з 2014 року і висловлюють задоволення, що проведені реформи продовжують зміцнювати законодавче середовище для журналістів і засобів масової інформації;

4.2 із задоволенням відзначають, що в 2016 році регулятори запустили механізм забезпечення прозорості власності для теле- і радіокомпаній, вимагаючи від них розкривати детальну інформацію про особи власників;

4.3 вітають створення незалежної Національної суспільної телерадіокомпанії України, однак, висловлюють жаль з приводу того, що організаційні і фінансові виклики продовжують затримувати видимі результати, а труднощі в припиненні діяльності деяких державних компаній – гальмувати повне виконання законодавства про суспільне мовлення; у зв’язку з цим, закликають Уряд України забезпечити належну підтримку діяльності суспільного мовлення із застосуванням усіх фінансових та організаційних засобів;

4.4 висловлюють жаль, що процес ліцензування мовлення в Україні не є повністю прозорим, добре зрозумілим і справедливим, а також має неясні критерії; закликають Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення створити належні процедури для більш об’єктивного і вільного від монополій процесу ліцензування мовлення; у зв’язку з цим, спонукають Уряд України гармонізувати законодавство у сфері аудіо-візуальних послуг у відповідності з європейськими стандартами;

4.5 з жалем відзначають, що в Україні залишається безкарність за злочини, вчинені проти журналістів, навіть якщо число нападів зменшилася, і що через низький рівень довіри громадськості до ЗМІ, акти насильства проти журналістів не отримують необхідної уваги з боку громадськості; отже, закликають уряд України, соціальних партнерів та громадянське суспільство вжити невідкладних заходів щодо підвищення інформованості громадськості про насильство проти журналістів;

4.6 вважають, що якість журналістики і суспільної медіаграмотності мають бути основними сферами піклування з метою поліпшення ситуації зі свободою медіа в Україні; тому, журналістські організації та наглядові органи повинні посилювати і впроваджувати етичні стандарти для медіа, а також інвестувати в компетенцію журналістів і керівників ЗМІ; закликають Європейську комісію переглянути і представити українським медіа, журналістським об’єднанням і наглядовим органам можливість обміну компетенціями, а також програми навчання за місцем роботи в засобах масової інформації та інституціях держав-членів ЄС;

4.7 незважаючи на складну економічну ситуацію в країні в цілому, вважають, що вирішальним є забезпечення можливості ЗМІ представляти громадськості якісні матеріали замість вибору часто більш простого і вигідного шляху замовленого контенту; у зв’язку з цим, закликають Європейську комісію надати допомогу українським ЗМІ і мовникам у представленні своїм аудиторіям європейських творів, участі в програмах ЄС щодо підтримки ЗМІ, співпраці та навчання у своїх колег в країнах-членів ЄС;

4.8 вітають факт надання відкритого доступу до реєстру нормативних актів; однак, наголошують на необхідності розробити проект закону, що визначає порядок доведення законів до відома громадськості, як це передбачено Конституцією України.

Текст спільної декларації також доступний у форматі pdf українською та англійською мовами.